Коли настає час появи в нашому житті справжнього Друга? Чи правий Ларошфуко: «Хоч як рідко не зустрічається справжня любов, справжня дружба зустрічається ще рідше»? Шамфор взагалі вважав, що тільки переживши досвід кохання, ми нарешті стаємо здатними до Дружби…

А проте як затверджував Артур Шопенгауер: «Дійсна дружба — одна з тих речей, про які, як про гігантські морські змії, невідомо, чи є вони вигаданими або десь існують». Однак досвід Ворожнечі він вважав не просто безперечним, але й базовим для розуміння реальності, де homo homini lupus est.

Ніцше рухається далі - і приголомшує нас питанням: чи здатні ми витримувати накал такої Дружби, де друг - це водночас наш найзапеклий, особливо небезпечний ворог? «Ворога ти повинен шанувати в своєму другові. Будь же найближчим до серця його, опираючись йому!»

Як розуміти ці парадокси? Як гру уяви ризикованих філософських натур чи як розпечені одкровення й прозріння безкомпромісних розумом?

Поговоримо про:
- архетип "брати-вороги", який розтлумачували Юнг, Еліаде, Кемпбел
- чому Ніцше Ніцше назвав Лу Саломе Сестрой-Ворогинею - і саме в ній такій прозрівав прообраз Заратустри?
- ідеї Фройда про приховані причини амбівалентності нашого сприйняття Друга/Ворога
- чому сучасні етологи наполягають, що дружба принципово виростає з початкової ворожнечі? Як К. Лоренц доводить це експериментально в книгах «Агресія» і «Людина знаходить друга»?
- що ж, нарешті, робити нашій психиці з цим ризикованим мерехтінням?
- подискутуємо про те, наскільки багато змінилося в людському розумінні цих таїн від Аристотеля до пізнього Деріда з його "політикою дружби"...

Спікер - Леся Гармаш, канд. філос. наук, докторант сектору філос. антропології ІФ НАНУ, автор книги "Лу Саломе: Еротика" (шорт-лист премії "Інша література"-2012)